катастрофа
КАТАСТРО́ФА, и, ж.
1. Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками.
Коли почалась канонада і над головою її покотились небесні гармати, Раїса скорчилась уся і забилась в куточок, з німим жахом чекаючи катастрофи (М. Коцюбинський);
У палаті була півсутінь. Поряд марив якийсь чоловік, поранений під час автомобільної катастрофи (В. Собко);
Миготіли зорі, аж паморочилась голова. Здавалося, Всесвіт зазнає катастрофи, провалюється в безвість (С. Плачинда);
У сузір'ї Лебідь, на страшенній віддалі од нашої Землі, відбувається космічна катастрофа. Там зіткнулися дві галактики (з наук.-попул. літ.).
2. Тяжке потрясіння, що стає причиною істотної зміни, різкого перелому в особистому або суспільному житті.
Життя складається з випадків, що часом спричинюють колосальні катастрофи (І. Багряний);
Катастрофа походу Вишневецького блискавично наближалася (Іван Ле);
Сказати б, що він зазнав у житті якихось страшних особистих катастроф, – ні, життя його весь час ішло без особливих піднесень і спадів (П. Колесник);
Він був впевнений, що йому до снаги серйозні звершення, але біда у тому, що найменшу невдачу він сприймав як катастрофу (В. Хрущак).
(1) Чорно́бильська катастро́фа (траге́дія) – Вибух на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, внаслідок якого зазнала радіоактивного забруднення значна територія Східної і Центральної Європи.
Після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американських та європейських засобів масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів (з наук.-попул. літ.);
Екологічна ситуація в Україні стає дедалі загрозливішою. Причому це наслідок не тільки таких екстраординарних подій, як, скажімо, чорнобильська катастрофа (із журн.);
Для України, населення якої зазнало (і продовжує зазнавати) впливу наслідків чорнобильської трагедії, забезпечення повноцінним харчуванням, у якому рибний білок повинен становити помітну частину, має бути першочерговим державним завданням (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)