Значення в інших словниках
-
катастрофа —
(подія з трагічним наслідком) (повна невдача) крах, (різкі зміни у природі, суспільстві) катаклізм, (якогось механізму) аварія.
Словник синонімів Полюги
-
катастрофа —
катастро́фа іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
катастрофа —
Великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. англ. catastrophe; нім. Katastrophe f=, -n; угор. katasztrófa; рос. катастрофа.
Словник із соціальної роботи
-
катастрофа —
(величезне лихо) катаклізм; (у суспільстві) переворот; (поразка) крах, фіяско; (на транспорті) аварія; П. струс, потрясіння.
Словник синонімів Караванського
-
катастрофа —
-и, ж. 1》 Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація. Біологічна катастрофа — катастрофа, яка виникає в разі застосування біологічної зброї масового знищення, або дії токсичних речовин біологічного походження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
катастрофа —
КАТАСТРО́ФА, и, ж. 1. Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками. Коли почалась канонада і над головою її покотились небесні гармати, Раїса скорчилась уся і забилась в куточок, з німим жахом чекаючи катастрофи (М.
Словник української мови у 20 томах
-
катастрофа —
• катастрофа (від грец. καταστροφη — поворот, переворот) - термін з античної теорії драми, що означав момент поразки героя. К. виникає як неминучий наслідок подій, що сталися раніше, як розв'язка напруженої ситуації, зумовлена ходом драм. перипетій (напр.
Українська літературна енциклопедія
-
катастрофа —
катастро́фа (від грец. καταστροφή – переворот, кінець, загибель) 1. Несподіване лихо, подія, що спричинює тяжкі наслідки, руйнування. 2. Центральна подія в драматичному творі, що передує розв’язці й зумовлює її.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
катастрофа —
КАТАСТРО́ФА (раптове лихо, подія з трагічними наслідками, тяжке потрясіння тощо); КРАХ (цілковита невдача, провал у чомусь); КАТАКЛІ́ЗМ книжн. (різкий перелом, руйнівний переворот у природі, суспільстві).
Словник синонімів української мови
-
катастрофа —
Катастро́фа, -фи, -фі; -ро́фи, -ро́ф
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
катастрофа —
КАТАСТРО́ФА, и, ж. 1. Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація. Коли почалась канонада і над головою її покотились небесні гармати, Раїса скорчилась уся і забилась в куточок...
Словник української мови в 11 томах