Орфоепічний словник української мови

катастрофічний

катастрофі́чний

[катастроуф’ічнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. катастрофічний — катастрофі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. катастрофічний — (вплив) згубний, руйнівний; (наслідок) трагічний; (стан) погибельний, тяжкий, безнадійний; (- швидкість) блискавичний; катастрофальний.  Словник синонімів Караванського
  3. катастрофічний — -а, -е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Катастрофічний стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. катастрофічний — КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ, а, е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Винищувач ішов на кулі з катастрофічною швидкістю (Іван Ле); Катастрофічний землетрус зруйнував скелясту гору...  Словник української мови у 20 томах
  5. катастрофічний — ТРАГІ́ЧНИЙ (який призводить до великого горя, нещастя, смерті), КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ. (Пан Маркел:) А все ж таки уваги варте, яка трагічна судилася доля цьому розбійникові (С.  Словник синонімів української мови
  6. катастрофічний — Катастрофі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. катастрофічний — КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ, а, е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Зрошення і тільки зрошення може врятувати наш край від безконечних посух та чорних бур, від катастрофічних для селянства недородів (Гончар, Таврія...  Словник української мови в 11 томах