каталізатор

каталіза́тор

[катал'ізатор]

-ра, м. (на) -р'і, мн. -ри^е, -р'іў

Значення в інших словниках

1. каталізатор — каталіза́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каталізатор — -а, ч. 1》 Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються. 2》 перен. Про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каталізатор — КАТАЛІЗА́ТОР, а, ч., хім. 1. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється. Найчастіше каталізатор перебуває в твердому стані, а реагенти і продукти реакції – в рідкому або газоподібному (з наук.  Словник української мови у 20 томах
4. каталізатор — Речовина, що збільшує швидкість хіміч. реакції, сама в реакцію не вступає; механізм дії к. різний, найчастіше селективний (напр., ензими).  Універсальний словник-енциклопедія
5. каталізатор — КАТАЛІЗА́ТОР, а, ч. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється. Найчастіше каталізаторами служать тонкоподрібнені метали (Заг.  Словник української мови в 11 томах