катастрофа
катастро́фа
• катастрофа
(від грец. καταστροφη — поворот, переворот)
- термін з античної теорії драми, що означав момент поразки героя. К. виникає як неминучий наслідок подій, що сталися раніше, як розв'язка напруженої ситуації, зумовлена ходом драм. перипетій (напр. у трагедії Софокла "Цар Едіп" — усвідомлення Едіпом своєї вини та самоосліплення). Арістотель у "Поетиці" вживав термін λύσις — "розв'язка". Термін "катастрофа" зустрічається в середньоаттічній комедії, в Лукіана і Полібія. К. нерідко збігається з розв'язкою не тільки в драмі, а й у творах ін. родів і жанрів.
В. П. Маслюк.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)