катастрофа

Значення в інших словниках

1. катастрофа — (подія з трагічним наслідком) (повна невдача) крах, (різкі зміни у природі, суспільстві) катаклізм, (якогось механізму) аварія. Словник синонімів Полюги
2. катастрофа — катастро́фа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. катастрофа — Великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. англ. catastrophe; нім. Katastrophe f=, -n; угор. katasztrófa; рос. катастрофа. Словник із соціальної роботи
4. катастрофа — (величезне лихо) катаклізм; (у суспільстві) переворот; (поразка) крах, фіяско; (на транспорті) аварія; П. струс, потрясіння. Словник синонімів Караванського
5. катастрофа — -и, ж. 1》 Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація. Біологічна катастрофа — катастрофа, яка виникає в разі застосування біологічної зброї масового знищення, або дії токсичних речовин біологічного походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. катастрофа — КАТАСТРО́ФА, и, ж. 1. Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками. Коли почалась канонада і над головою її покотились небесні гармати, Раїса скорчилась уся і забилась в куточок, з німим жахом чекаючи катастрофи (М. Словник української мови у 20 томах
7. катастрофа — • катастрофа (від грец. καταστροφη — поворот, переворот) - термін з античної теорії драми, що означав момент поразки героя. К. виникає як неминучий наслідок подій, що сталися раніше, як розв'язка напруженої ситуації, зумовлена ходом драм. перипетій (напр. Українська літературна енциклопедія
8. катастрофа — катастро́фа (від грец. καταστροφή – переворот, кінець, загибель) 1. Несподіване лихо, подія, що спричинює тяжкі наслідки, руйнування. 2. Центральна подія в драматичному творі, що передує розв’язці й зумовлює її. Словник іншомовних слів Мельничука
9. катастрофа — КАТАСТРО́ФА (раптове лихо, подія з трагічними наслідками, тяжке потрясіння тощо); КРАХ (цілковита невдача, провал у чомусь); КАТАКЛІ́ЗМ книжн. (різкий перелом, руйнівний переворот у природі, суспільстві). Словник синонімів української мови
10. катастрофа — Катастро́фа, -фи, -фі; -ро́фи, -ро́ф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. катастрофа — КАТАСТРО́ФА, и, ж. 1. Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація. Коли почалась канонада і над головою її покотились небесні гармати, Раїса скорчилась уся і забилась в куточок... Словник української мови в 11 томах