кривина

Кривизна — curvature — Krümmung, Biegung — в гірництві один з видів деформацій, які обчислюють при дослідженні процесу зсування гірських порід та земної поверхні під впливом гірничих розробок. К. знаходять як відношення різниці нахилів двох сусідніх інтервалів мульди зсування до півсуми довжини цих інтервалів (10-3 м-1). В точці мульди розрізнюють кривину: в напрямі простягання (Кх), в напрямі навхрест простягання (Ку) та в заданому напрямі (Кі).

Значення в інших словниках

1. кривина — кривина́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кривина — Косина, жм. кандзюба.  Словник синонімів Караванського
3. кривина — див. вигин; кривий  Словник синонімів Вусика
4. кривина — -и, ж. 1》 Властивість за знач. кривий 1), 4). 2》 мат. Величина, що характеризує ступінь відхилення кривої лінії від прямої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кривина — КРИВИНА́, и́, ж. 1. Властивість за знач. криви́й 1, 4. Викривлення стовбура по довжині – кривина – зустрічається у всіх деревних порід (з наук. літ.); // розм. Викривлене місце, викривлена частина чого-небудь; викривлення.  Словник української мови у 20 томах
6. кривина — КРИВИНА́, КРИВИЗНА́, КОСИНА́.  Словник синонімів української мови
7. кривина — КРИВИНА́, и́, ж. 1. Властивість за знач. криви́й 1, 4. Кривина доріжок [у парку] повинна бути красива, відповідати певній художній закономірності (Озелен. колг. села, 1955, 54); Хребет у дорослої людини має чотири кривини (Шк. гігієна, 1954, 68). 2. мат.  Словник української мови в 11 томах
8. кривина — Кривина, -ни ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у.  Словник української мови Грінченка