бандола

(ісп. bandola) — латиноамериканський струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом та 4 — 10 подвійними металевими струнами. Звук видобувається медіатором. Застосовується в ансамблевій грі.

Значення в інших словниках

1. бандола — -и, ж. Латиноамериканський струнний щипковий плекторний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови