банджо

(англ. bangjo) — народний струнний щипковий інструмент американських негрів, який нагадує невеликий барабанчик з довгим грифом та 4 — 9 струнами. Різкий, гострий звук видобувають за допомогою медіатора. Входить до складу джазу, використовується для акомпанементу та ритмічного супроводу. Існують декілька різновидів Б.- пікколо, тенор, бас, а також джазові модифікації — Б.- укулеле, Б.- мандоліна, Б.- гітара з відповідною кількістю струн. Традиційний Б. зроблений з дерева, сучасний — з металу.

Значення в інших словниках

1. банджо — ба́нджо іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. банджо — невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент американських негрів, що набув великого поширення в джаз-оркестрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. банджо — БА́НДЖО, невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент північноамериканського походження з круглою пласкою декою; набув великого поширення в джаз-оркестрі. Верещали банджо, .. ухав тромбон, .. щось свистіло, щось видзвонювало (І.  Словник української мови у 20 томах
4. банджо — ба́нджо (англ. banjo) струнний щипковий музичний інструмент.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. банджо — Струнний щипковий музичний інструмент афроамериканців (хордофон), різновид гітари з довгою шийкою, дерев'яний круглий корпус із шкіряною мембраною, кількість струн різна, напр., 4, як у мандоли, 6, як у гітари, або 8, як у мандоліни.  Універсальний словник-енциклопедія
6. банджо — БА́НДЖО, невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент американських негрів, що набув великого поширення в джаз-оркестрі.  Словник української мови в 11 томах