банджо

ба́нджо

(англ. banjo)

струнний щипковий музичний інструмент.

Значення в інших словниках

1. банджо — ба́нджо іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. банджо — (англ. bangjo) — народний струнний щипковий інструмент американських негрів, який нагадує невеликий барабанчик з довгим грифом та 4 — 9 струнами. Різкий, гострий звук видобувають за допомогою медіатора.  Словник-довідник музичних термінів
3. банджо — невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент американських негрів, що набув великого поширення в джаз-оркестрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. банджо — БА́НДЖО, невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент північноамериканського походження з круглою пласкою декою; набув великого поширення в джаз-оркестрі. Верещали банджо, .. ухав тромбон, .. щось свистіло, щось видзвонювало (І.  Словник української мови у 20 томах
5. банджо — Струнний щипковий музичний інструмент афроамериканців (хордофон), різновид гітари з довгою шийкою, дерев'яний круглий корпус із шкіряною мембраною, кількість струн різна, напр., 4, як у мандоли, 6, як у гітари, або 8, як у мандоліни.  Універсальний словник-енциклопедія
6. банджо — БА́НДЖО, невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент американських негрів, що набув великого поширення в джаз-оркестрі.  Словник української мови в 11 томах