бревіс

(лат. brevis — короткий) — знак мензуральної нотації, який з XV ст. позначав відносно коротку тривалість звуку. В сучасній нотації позначає тривалість, яка дорівнює двом цілим нотам (див. Додаток III).

Значення в інших словниках

1. бревіс — -а, ч., муз. Один із нотних знаків мензуральної нотації; коротка.  Великий тлумачний словник сучасної мови