бревіс

бре́віс

-а, ч., муз.

Один із нотних знаків мензуральної нотації; коротка.

Значення в інших словниках

1. бревіс — (лат. brevis — короткий) — знак мензуральної нотації, який з XV ст. позначав відносно коротку тривалість звуку. В сучасній нотації позначає тривалість, яка дорівнює двом цілим нотам (див. Додаток III).  Словник-довідник музичних термінів