гальярда
(іт. gagliarda — весела, бадьора) — старовинний парний, інколи сольний танець поширений в Європі XV — XVII ст. Темп — помірно швидкий, розмір — 3/4; відзначається акордовим складом, діатонікою, пунктирним або синкопованим ритмом, геміолою. Г. виконувалась після павани, з якою утворювала двочастинну танцювальну сюїту. В XVII — XVIII ст. збереглась лише як частина інструментальної сюїти з повільним темпом та поліфонічною фактурою (У.Бьорд, О.Гіббонс, М.Франк та ін.).
Словник-довідник музичних термінів