гокет

(лат. hoquetus — дослівно: гикавка) — середньовічна поліфонічна форма, де поділена на шматки і окремі звуки мелодія переходить від одного голосу до іншого. Г. виник близько 1200 року на півночі Франції та дістав великого поширення.

Значення в інших словниках

1. гокет — -у, ч. Тип поліфонічної техніки композиції.  Великий тлумачний словник сучасної мови