дует

(нім. Duett, від лат. duo — два) — 1. Ансамбль з двох співаків або інструменталістів. 2. Твір, написаний для двох виконавців.

Значення в інших словниках

1. дует — дуе́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дует — -у, ч. 1》 Музичний твір для двох голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного. 2》 Ансамбль із двох співців чи музикантів. 3》 у знач. присл. дуетом. У два голоси; на двох інструментах. 4》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дует — Двоспів  Словник чужослів Павло Штепа
4. дует — дуе́т (італ. duetto, від італ. і лат. duo – два) 1. Вокальна або інструментальна п’єса для двох голосів або інструментів. 2. Виконання музичного твору двома співаками або на двох інструментах.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дует — Музичний ансамбль, який складається із 2 співаків або інструменталістів, також твір для такого ансамблю, часто під акомпанемент оркестру.  Універсальний словник-енциклопедія
6. дует — Дуе́т, -ту, -тові; дуе́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дует — ДУЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для двох голосів або інструментів з самостійними партіями для кожного. Він співав заодно з нею дуети прегарним баритоном… (Коб., І, 1956, 345); Перед відкриттям завіси чути дует з «Запорожця за Дунаєм» (Мик., І, 1957, 481).  Словник української мови в 11 томах