Значення в інших словниках
-
дует —
дуе́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
дует —
-у, ч. 1》 Музичний твір для двох голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного. 2》 Ансамбль із двох співців чи музикантів. 3》 у знач. присл. дуетом. У два голоси; на двох інструментах. 4》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дует —
(нім. Duett, від лат. duo — два) — 1. Ансамбль з двох співаків або інструменталістів. 2. Твір, написаний для двох виконавців.
Словник-довідник музичних термінів
-
дует —
дуе́т (італ. duetto, від італ. і лат. duo – два) 1. Вокальна або інструментальна п’єса для двох голосів або інструментів. 2. Виконання музичного твору двома співаками або на двох інструментах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дует —
Музичний ансамбль, який складається із 2 співаків або інструменталістів, також твір для такого ансамблю, часто під акомпанемент оркестру.
Універсальний словник-енциклопедія
-
дует —
Дуе́т, -ту, -тові; дуе́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дует —
ДУЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для двох голосів або інструментів з самостійними партіями для кожного. Він співав заодно з нею дуети прегарним баритоном… (Коб., І, 1956, 345); Перед відкриттям завіси чути дует з «Запорожця за Дунаєм» (Мик., І, 1957, 481).
Словник української мови в 11 томах