Значення в інших словниках
-
дуло —
ду́ло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
дуло —
-а, с. Ствол вогнепальної зброї. || Передній отвір ствола вогнепальної зброї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дуло —
ДУ́ЛО (передній отвір ствола вогнепальної зброї); ЖЕРЛО́ (перев. у гарматі). До його торкнулося холодне дуло нагана (А. Шиян); Гармати простягнули жерла у небо (Н. Рибак).
Словник синонімів української мови
-
дуло —
ДУ́ЛО, а, с. Ствол вогнепальної зброї. Через частокіл визирали.. дула гармат (Панч, III, 1956, 271); Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси, втрачають свій казенний блиск (Кол., На фронті..
Словник української мови в 11 томах
-
дуло —
Дуло, -ла с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Словник української мови Грінченка