електрогітара

Електрична шестиструнна гітара без корпуса або деки. Має широкий вибір тембрів. Діапазон: Мі — ля2. Застосовується в групах сучасної естрадної музики.

Значення в інших словниках

1. електрогітара — електрогіта́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. електрогітара — -и, ж. Гітара, оснащена спеціальним пристроєм для перетворення механічних коливань струн в електричні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. електрогітара — ЕЛЕКТРОГІТА́РА, и, ж. Гітара з електричним підсилювачем звуку. За низенькими кущами бухкав бубон і ритмічно бренькала електрогітара (Ю. Бедзик); Електрогітари перекривали співи, та це аж ніяк не заважало співакам вправно вести свої багатоголосі партії (І. Роздобудько).  Словник української мови у 20 томах
4. електрогітара — електрогіта́ра гітара з електричним посилювачем звуку, використовується переважно в джазі, естрадному ансамблі.  Словник іншомовних слів Мельничука