електрогітара

ЕЛЕКТРОГІТА́РА, и, ж.

Гітара з електричним підсилювачем звуку.

За низенькими кущами бухкав бубон і ритмічно бренькала електрогітара (Ю. Бедзик);

Електрогітари перекривали співи, та це аж ніяк не заважало співакам вправно вести свої багатоголосі партії (І. Роздобудько).

Значення в інших словниках

1. електрогітара — електрогіта́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. електрогітара — -и, ж. Гітара, оснащена спеціальним пристроєм для перетворення механічних коливань струн в електричні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. електрогітара — Електрична шестиструнна гітара без корпуса або деки. Має широкий вибір тембрів. Діапазон: Мі — ля2. Застосовується в групах сучасної естрадної музики.  Словник-довідник музичних термінів
4. електрогітара — електрогіта́ра гітара з електричним посилювачем звуку, використовується переважно в джазі, естрадному ансамблі.  Словник іншомовних слів Мельничука