електродетонатор
ЕЛЕКТРОДЕТОНА́ТОР, а, ч.
Пристрій для збудження детонації вибухових речовин за допомогою електричного струму.
Юнак вирвав уже непотрібний електродетонатор, замість нього вставив цурпалок бікфорда і .. приклав до нього прядивляний шнур. Вогненне око бікфорда смертю глянуло на хлопця (М. Стельмах);
У дослідженні визначено термічну стійкість палива, чутливість до ударної дії вибуху та дії електродетонатора за нормальних умов, а також за низьких і кріогенних температур (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)