електрофон

Апарат для програвання грамплатівок, здатний відтворювати полосу частот від 20 до 20 тис. гц на швидкості 33 1/2, 45 і 77 обертів за секунду в монофонічному та стереофонічному варіантах. З появою цифрового звукозапису і компакт — дисків створено більш досконалі відтворюючі пристрої.

Значення в інших словниках

1. електрофон — електрофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електрофон — -а, ч. Музичний інструмент, в якому звукові коливання струн сприймаються електричними адаптерами, підсилюються і передаються на динамік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. електрофон — ЕЛЕКТРОФО́Н, а, ч. 1. Пристрій для відтворення звука з грамофонної платівки, який має підсилювач сигналу та акустику. До спеціальних технічних засобів навчання належать, зокрема, кіно- й діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони (з наук.  Словник української мови у 20 томах
4. електрофон — електрофо́н (від електро... і ...фон) музичний інструмент, в якому звукові коливання струн сприймаються електричними адаптерами, підсилюються і передаються на динамік (напр., електрогітара).  Словник іншомовних слів Мельничука