крота

(англ. crowd) — старовинний струнний смичковий інструмент з чотирикутним дерев’яним корпусом, шийкою з грифом та 4 струнами над грифом і 2 — збоку. Був поширений до кінця XVIII ст.

Значення в інших словниках

1. крота — -и, ж. Струнний смичковий музичний інструмент, спершу був щипковим.  Великий тлумачний словник сучасної мови