легато
(іт. lеgato — зв’язано, злито) — таке виконання, коли перехід від одного звуку до іншого відбувається зв’язано, без перерви між ними. Л. — один з основних видів артикуляції й штрихів. Графічно позначається дугоподібною рискою — лігою, яка з’єднує необхідні ноти. (Додаток VIII)/
Словник-довідник музичних термінів