мензура
(лат. mensura — міра) — 1. Вид ритмічного поділу тривалостей в мензуральній нотації. Починаючи з XIV ст., розрізнялись два види М. — тридольна — досконала і дводольна — недосконала. М. максими і лонги називались модус. 2. М. бревіса — tempus, M. семібревіса — tempus. 3. Співвідношення частин музичних інструментів за їх розмірами. У струнних клавішних музичних інструментів до М. належать діаметр, довжина і натяг струн; у струнних інструментів з родини скрипкових — довжина струни від верхнього краю деки до підставки; у органа і духових — діаметр, переріз і довжина повітряного каналу, а також відношення діаметра каналу до його довжини; у язичкових — профіль, ширина і довжина язичка.
Словник-довідник музичних термінів