пентахорд

(від гр. pente — поять і chorde — струна) — 1. П’ятиступеневий звукоряд діатонічного ладу в межах чистої квінти. 2. Гамоподібна послідовність п’яти ступенів, побудована від будь-якого ступеня ладового утворення.

Значення в інших словниках

1. пентахорд — -а, ч., муз. 1》 Звукоряд з п'яти послідовно розташованих ступенів у межах чистої квінти. 2》 Гамоподібна послідовність п'яти ступенів, побудована від будь-якого ступеня ладового утворення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пентахорд — пентахо́рд (від пента.. і ...хорд) п’ятиступеневий звукоряд у межах квінти.  Словник іншомовних слів Мельничука