розв’язання

1. Перехід нестійкого звука ладу у стійкий або відносно стійкий на основі ладового тяжіння. 2. Перехід інтервалу,що дисонує, у той, який консонує. 3. Перехід акорду, що дисонує, у той, який консонує.

Значення в інших словниках

1. розв’язання — У яких випадках уживають лексему розв’язок? Тут доречно нагадати, що в українській мові функціонують іменники вирішення та розв’язання, дієслова вирішувати й розв’язувати, які можуть виступати як синоніми (особливо зі словами питання, проблема, справа...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. розв’язання — Розв’я́за́ння, -ння; -за́ння, -за́нь і -за́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. розв’язання — РОЗВ’ЯЗА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розв’яза́ти, розв’я́зувати. Розв’язання ждав я марно; Крук мовчав, дивився хмарно. Грізним зором мене пік (Граб., І, 1959, 464); Варя приступала до розв’язання математичної задачі (Донч.  Словник української мови в 11 томах