септакорд
(від лат. septem — сім) — акорд, який складається з чотирьох звуків, розташованих за терціями. Складові звуки С. називаються: основним тоном (1), терцевим тоном (3), квінтовим тоном (5), септимовим тоном (7). С. позначається цифрою 7. С. з основним тоном в басі називається основним виглядом С. Перше обернення С. називається квінтсекстакордом (позначається 6/5); друге — терцквартакордом (4/3); третє — секундакордом (2). С., що утворює велику септиму між крайніми звуками, зветься великим; С. з малою септимою між крайніми звуками — малим; С., що складається з трьох малих терцій, зветься зменшеним. Основними різновидами С. за ладовим положенням є: домінантсептакорд (С. на домінанті); ввідний септакорд (С. на VII ступені); субдомінантсептакорд (С. на ІІ ступені). Назва С. походить від інтервалу септими між крайніми звуками акорду.
Словник-довідник музичних термінів