септакорд
СЕПТАКО́РД, у, ч., муз. Акорд, який складається із прими (основного тону), терції, квінти й септими.
Вельми часто бачимо в сильних обробках Б. М. Лято-шинського паралельні кварти, квінти і тризвуки («Гей, у лісі, в лісі»), септакорди (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 56).
Словник української мови (СУМ-11)