сепсис
СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби.
При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Коли ж захисні сили організму послаблені, цей мікроб може викликати ангіну, скарлатину, ревматизм і навіть сепсис (Наука.., 3, 1962, 54);
Пеніцилінотерапія в боротьбі з легеневими захворюваннями молодняка.., післяродовим сепсисом і маститом корів дає дуже добрі результати (Колг. Укр., 7, 1960, 29).
Словник української мови (СУМ-11)