тала

(інд.) — принцип метроритмічної організації індійської класичної музики, заснований на багаторазовому повторенні метроритмічного циклу — аварта. Кожний Т. пов’язаний з певним емоційним станом людини — расою.

Значення в інших словниках

1. тала — та́ла 1 іменник жіночого роду грошова одиниця Західного Самоа та́ла́ 2 іменник жіночого роду верболіз  Орфографічний словник української мови
2. тала — ТА́ЛА, невідм., ж. Грошова одиниця Самоа; дорівнює 100 сене. ТА́ЛА́, та́ли́, ж., рідко. Те саме, що верболі́з. Ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (М. Костомаров); * У порівн. Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти серед пишного роздолля До мене руки простягла (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
3. тала — I т`ал`атали, ж., рідко. Те саме, що верболіз. II т`ала-и, ж. Грошова одиниця Західного Самоа. III т`ала-и, ж. Принцип метроритмічної організації індійської класичної музики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тала — та́ла грошова одиниця Західного Самоа, поділяється на 100 сене.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. тала — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. тала — ТА́ЛА́, та́ли́, ж., рідко. Те саме, що верболі́з. Ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (Кост., І, 1967, 63); *У порівн. Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти серед пишного роздолля До мене руки простягла (Щог., Поезії, 1958, 189).  Словник української мови в 11 томах
7. тала — (санскр.) Відкрита тераса, лоджія або балкон, що влаштовувалися у середньовічному житловому будинку на Цейлоні і звертались у бік внутрішнього двору.  Архітектура і монументальне мистецтво
8. тала — Тала, -ли ж. раст. Salix pentandra L. Анн. 310.  Словник української мови Грінченка