тар
(перс. струна) — 1. Закавказький та іранський струнний щипковий інструмент з 8-подібним корпусом, 22 ладами, 4 — 6 струнами,19-ступеневим звукорядом з інтервалами, меншими за 1/2 тони. Сучасний Т. має 11 струн — басові між парними мелодичними, розташованими з боків. Т.- використовується для віртуозної сольної гри, а також в ансамблях (з кеманчою і дафом), в оркестрах народних інструментів. 2. Арабський бубон з металевими дисками.
Словник-довідник музичних термінів