торупіль

Естонська волинка з трьома або п’ятьма трубками, поширена в XVI — XIX ст. як сольний і ансамблевий інструмент.

Значення в інших словниках

1. торупіль — -я, ч., муз. Естонська волинка з трьома або п'ятьма трубками, поширена в 16-19 ст. як сольний і ансамблевий інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови