Великий тлумачний словник сучасної мови

торупіль

то́рупіль

-я, ч., муз.

Естонська волинка з трьома або п'ятьма трубками, поширена в 16-19 ст. як сольний і ансамблевий інструмент.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. торупіль — Естонська волинка з трьома або п’ятьма трубками, поширена в XVI — XIX ст. як сольний і ансамблевий інструмент.  Словник-довідник музичних термінів