флексатон

(від лат. flexus — вигнутий і тон) — язичковий ударний інструмент, де вібратором є сталевий язичок. Звук має дзвінкий, ззавиванням. Застосовується в естрадній музиці та інколи — в симфонічному оркестрі (А.Хачатурян, Ю. Шапорин, Д.Шостакович).

Значення в інших словниках

1. флексатон — флексато́н іменник чоловічого роду ударний музичний інструмент  Орфографічний словник української мови
2. флексатон — ФЛЕКСАТО́Н, а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент.  Словник української мови у 20 томах
3. флексатон — -а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. флексатон — флексато́н (нім. Flexaton, від лат. flexio – вигин і грец. τόνος – підвищення голосу) язичковий ударний музичний інструмент.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. флексатон — ФЛЕКСАТО́Н, а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент.  Словник української мови в 11 томах