флексатон
(від лат. flexus — вигнутий і тон) — язичковий ударний інструмент, де вібратором є сталевий язичок. Звук має дзвінкий, ззавиванням. Застосовується в естрадній музиці та інколи — в симфонічному оркестрі (А.Хачатурян, Ю. Шапорин, Д.Шостакович).
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флексатон — флексато́н іменник чоловічого роду ударний музичний інструмент Орфографічний словник української мови
- флексатон — ФЛЕКСАТО́Н, а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент. Словник української мови у 20 томах
- флексатон — -а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флексатон — флексато́н (нім. Flexaton, від лат. flexio – вигин і грец. τόνος – підвищення голосу) язичковий ударний музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
- флексатон — ФЛЕКСАТО́Н, а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент. Словник української мови в 11 томах