флексатон

(від лат. flexus — вигнутий і тон) — язичковий ударний інструмент, де вібратором є сталевий язичок. Звук має дзвінкий, ззавиванням. Застосовується в естрадній музиці та інколи — в симфонічному оркестрі (А.Хачатурян, Ю. Шапорин, Д.Шостакович).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флексатон — флексато́н іменник чоловічого роду ударний музичний інструмент Орфографічний словник української мови
  2. флексатон — ФЛЕКСАТО́Н, а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент. Словник української мови у 20 томах
  3. флексатон — -а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. флексатон — флексато́н (нім. Flexaton, від лат. flexio – вигин і грец. τόνος – підвищення голосу) язичковий ударний музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. флексатон — ФЛЕКСАТО́Н, а, ч. Язичковий ударний музичний інструмент. Словник української мови в 11 томах