флояра

= фрила

= фрела

= флоера

= довбушівка

флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. — українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6 ігровими отворами, споріднена тилинці, кавалу, флуеру тощо. Діапазон до трьох октав, звукоряди ангіметонні, діатонічні, цілотонові. Застосовуються для виконання ритуальних мелодій, пастуших імпровізацій.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флояра — Флоя́ра: — вид сопілки [9] Словник з творів Івана Франка
  2. флояра — флоя́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. флояра — Дудка, сопілка. Словник синонімів Караванського
  4. флояра — див. горн, трубка, свирель Словник чужослів Павло Штепа
  5. флояра — ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (з народної пісні); Маричка любила, коли він грав на флояру (М. Словник української мови у 20 томах
  6. флояра — флоєра, -и, ж. Басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. флояра — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. флояра — Флоя́ра, -ри; -я́ри, -я́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. флояра — ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Сос., Солов. далі, 1957, 37). Словник української мови в 11 томах