1. Словник синонімів української мови

флояра

СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ДЕНЦІ́ВКА, ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА (ФЛОЄ́РА), ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки). Воли та телята розбрелись по толоці, а він.. вигравав на сопілці якусь сумовиту думку (М. Коцюбинський); Сам на дудці він майстерно грав — а мріяв про баяна (М. Рильський); Андрійку, Дми та дми у жоломійку, Бо тобі одна робота, Щоб тягти дуду до рота (Я. Щоголів); А я, Чугайстре, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку, Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (П. Воронько); Витяг Олекса флояру, почав грати тужної (Г. Хоткевич); А я їду з кіньми на ніч, на фуяру граю (коломийка); Амфіон знаходить десь між камінням цівницю (Леся Українка); На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш (П. Тичина). — Пор. фле́йта.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флояра — Флоя́ра: — вид сопілки [9] Словник з творів Івана Франка
  2. флояра — флоя́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. флояра — Дудка, сопілка. Словник синонімів Караванського
  4. флояра — див. горн, трубка, свирель Словник чужослів Павло Штепа
  5. флояра — = фрила = фрела = флоера = довбушівка флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. — українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6 ігровими отворами, споріднена тилинці, кавалу, флуеру тощо. Словник-довідник музичних термінів
  6. флояра — ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (з народної пісні); Маричка любила, коли він грав на флояру (М. Словник української мови у 20 томах
  7. флояра — флоєра, -и, ж. Басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. флояра — Флоя́ра, -ри; -я́ри, -я́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. флояра — ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Сос., Солов. далі, 1957, 37). Словник української мови в 11 томах