фонограма
(від гр. phone — голос, звук і grapho — пишу) — 1. Штучний звуконосій — фонографічний валик, платівка, магнітофонна плівка, компакт-диск тощо, на якому записаний звук (мовлення, голос, вокальна, інструментальна, хорова, оркестрова, електронна та інша музика), зафіксований будь-яким способом звук. 2. В естрадній практиці Ф. — попередній запис певного виконавця з метою імітації ним співу під час концерту. Крім використання повного запису Ф. -'фанери', досить часто застосовується запис лише супроводу або тільки співу ('мінус 1') з метою створення враження повноцінного виконання під час концерту, якщо спів або супровід має бути 'живим'.
Словник-довідник музичних термінів