фонограма
ФОНОГРА́МА, и, ж.
Звуки, записані на спеціальному матеріалі (плівці, платівці, валику, фотопапері і т. ін.), а також плівка, платівка, валик, фотопапір і т. ін. з таким записом.
Фонограма [при широкоекранних фільмах] має не одну, а чотири звукові доріжки, з допомогою яких послідовно і відповідно відтворюється звук з трьох гучномовців, що розміщені за екраном (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)