фоновий
ФО́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до фон¹ 1, 2.
За кулісами вступає фоновий жіночий хор (О. Левада);
Правдиві, життєві в п'єсі [“Генерал Ватутін” Л. Дмитерка] і другорядні образи, їх, щоправда, хотілось би бачити в глибшому розкритті, – проте головний напрям п'єси, визначений жанром портрета, для всіх них призначав саме фонову роль (з наук. літ.).
2. Однобарвний, без малюнка.
Фонові шпалери.
3. Який зображується на пофарбованій основі, фоні.
Фоновий малюнок на тканині.
Словник української мови (СУМ-20)