фоновий
ФО́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до фон¹ 1, 2.
За кулісами вступає фоновий жіночий хор (О. Левада);
Правдиві, життєві в п'єсі [“Генерал Ватутін” Л. Дмитерка] і другорядні образи, їх, щоправда, хотілось би бачити в глибшому розкритті, – проте головний напрям п'єси, визначений жанром портрета, для всіх них призначав саме фонову роль (з наук. літ.).
2. Однобарвний, без малюнка.
Фонові шпалери.
3. Який зображується на пофарбованій основі, фоні.
Фоновий малюнок на тканині.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фоновий — фо́новий прикметник Орфографічний словник української мови
- фоновий — -а, -е. Прикм. до фон I. Фонове випромінювання — дифузне і практично ізотропне електромагнітне випромінювання Всесвіту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фоновий — ФО́НОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до фон¹ 1, 2. За кулісами вступає фоновий жіночий хор (Лев., Драми.., 1967, 75); Правдиві, життєві в п’єсі [«Генерал Ватутін»... Словник української мови в 11 томах