фоновий

ФО́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до фон¹ 1, 2.

За кулісами вступає фоновий жіночий хор (Лев., Драми.., 1967, 75);

Правдиві, життєві в п’єсі [«Генерал Ватутін» Л. Дмитерка] і другорядні образи, їх, щоправда, хотілось би бачити в глибшому розкритті, — проте головний напрям п’єси, визначений жанром портрета, для всіх них призначав саме фонову роль (Рад. літ-во, 3, 1971, 49).

2. Однобарвний, без малюнка.

Фонові шпалери.

3. Який зображується на пофарбованій основі, фоні.

Фоновий малюнок на тканині.