фонограма

ФОНОГРА́МА, и, ж.

Звуки, записані на спеціальному матеріалі (плівці, платівці, валику, фотопапері і т. ін.), а також плівка, платівка, валик, фотопапір і т. ін. з таким записом.

Фонограма [при широкоекранних фільмах] має не одну, а чотири звукові доріжки, з допомогою яких послідовно і відповідно відтворюється звук з трьох гучномовців, що розміщені за екраном (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонограма — фоногра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонограма — (від грецьк. phone — звук, grapho — пишу) запис звука, зроблений на якому-небудь носії: плівці, платівці тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. фонограма — (від гр. phone — голос, звук і grapho — пишу) — 1. Штучний звуконосій — фонографічний валик, платівка, магнітофонна плівка, компакт-диск тощо, на якому записаний звук (мовлення, голос, вокальна, інструментальна, хорова, оркестрова... Словник-довідник музичних термінів
  4. фонограма — -и, ж. Звуки, музика, записані на спеціальному матеріалі (плівці, платівці і т. ін.), а також плівка, платівка і т. ін. з таким записом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фонограма — фоногра́ма (від фоно... і ...грама) запис звукових коливань на плівці, платівці тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фонограма — ФОНОГРА́МА, и, ж. Звуки, записані на спеціальному матеріалі (плівці, платівці, валику, фотопапері і т. ін.), а також плівка, платівка, валик, фотопапір і т. ін. з таким записом. Словник української мови в 11 томах