фоновий

ФО́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до фон¹ 1, 2.

За кулісами вступає фоновий жіночий хор (Лев., Драми.., 1967, 75);

Правдиві, життєві в п’єсі [«Генерал Ватутін» Л. Дмитерка] і другорядні образи, їх, щоправда, хотілось би бачити в глибшому розкритті, — проте головний напрям п’єси, визначений жанром портрета, для всіх них призначав саме фонову роль (Рад. літ-во, 3, 1971, 49).

2. Однобарвний, без малюнка.

Фонові шпалери.

3. Який зображується на пофарбованій основі, фоні.

Фоновий малюнок на тканині.

Значення в інших словниках

1. фоновий — фо́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фоновий — ФО́НОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до фон¹ 1, 2. За кулісами вступає фоновий жіночий хор (О. Левада); Правдиві, життєві в п'єсі [“Генерал Ватутін”...  Словник української мови у 20 томах
3. фоновий — -а, -е. Прикм. до фон I. Фонове випромінювання — дифузне і практично ізотропне електромагнітне випромінювання Всесвіту.  Великий тлумачний словник сучасної мови