Вікент

лат.; vinco — перемагаю (буквально: той, хто перемагає).

Вікент, Вікентій лат.; Vinco — Перемагаю (Буквально: Той, Хто Перемагає).

— Поглядайте, поглядайте за ним, — стишує голос [піп].— Маленьких книжок він людям не дає? — дихає на Вікентія Петровича ладаном і оселедцями (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. Вікент — Віке́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови