Віктор

Віктор; Впстирій, Вікторин

лат.; victor — переможець.

Висторко, Вікторонько, Вікторочко, Вікторчик, Вітя, Вітько, Вігька, Вітвик, Віпчка.

Ми підемо в далекий пошукЗемель незнаних! Знайдем миПочаток річки! Ти візьмиУ руку, Вікторе, цей кошик.А ти, Сашко, оцей мішок (С Мушник);Оцей кораблик — Віті,а той кораблик — Борі (М. Пригара);Ой як Вітька да й до бережечка — Ой є човен, є веселечко (Народна пісня);С а ш а: Що ж то було там, у садку? Віктор... Вітічка мій!.. Він сказав, сказав прямо, що любить мене! (О. Пчілка).

Значення в інших словниках

1. Віктор — Ві́ктор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. віктор — Переможець  Словник застарілих та маловживаних слів
3. Віктор — Ві́ктор, -ра, -рові.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)