Віта

лат.; vita — життя.

Вітонька, Віточка, Віпса, Вгнися, Вітусенька, Вітусечка, Вітуська.

Значення в інших словниках

1. віта — див. вітка  Словник чужослів Павло Штепа
2. віта — -и, ж., зах. Гілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віта — ВІ́ТА див. ві́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. Віта — Ві́та 1 іменник жіночого роду, істота ім'я Ві́та 2 іменник жіночого роду річка в Україні  Орфографічний словник української мови
5. віта — див. гілка  Словник синонімів Вусика
6. віта — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П.  Словник синонімів української мови
7. віта — ВІ́ТА див. ві́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. віта — Віта, -ти ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. ум. вітонька, віточка, вітка.  Словник української мови Грінченка