Віта
лат.; vita — життя.
Вітонька, Віточка, Віпса, Вгнися, Вітусенька, Вітусечка, Вітуська.
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віта — див. вітка Словник чужослів Павло Штепа
- віта — -и, ж., зах. Гілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віта — ВІ́ТА див. ві́ти. Словник української мови у 20 томах
- Віта — Ві́та 1 іменник жіночого роду, істота ім'я Ві́та 2 іменник жіночого роду річка в Україні Орфографічний словник української мови
- віта — див. гілка Словник синонімів Вусика
- віта — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Словник синонімів української мови
- віта — ВІ́ТА див. ві́ти. Словник української мови в 11 томах
- віта — Віта, -ти ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. ум. вітонька, віточка, вітка. Словник української мови Грінченка