віта

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів'я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). — Пор. 1. па́гін.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віта — див. вітка Словник чужослів Павло Штепа
  2. Віта — лат.; vita — життя. Вітонька, Віточка, Віпса, Вгнися, Вітусенька, Вітусечка, Вітуська. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. віта — -и, ж., зах. Гілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віта — ВІ́ТА див. ві́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. Віта — Ві́та 1 іменник жіночого роду, істота ім'я Ві́та 2 іменник жіночого роду річка в Україні Орфографічний словник української мови
  6. віта — див. гілка Словник синонімів Вусика
  7. віта — ВІ́ТА див. ві́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. віта — Віта, -ти ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. ум. вітонька, віточка, вітка. Словник української мови Грінченка