Кирик

гр.; keryx (pod. kerykos) — оповісник, гонець, вісник. Кир, Кирко Кирусь.

— Кирику! Кирику!— почув Корженко голос, наче з неба, підвів голову і побачив у вікні на другому поверсі Томочку (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. Кирик — Ки́рик 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Ки́рик 2 іменник чоловічого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови
2. кирик — див. низький  Словник синонімів Вусика
3. Кирик — див. Кирик, Дмитро Платонович  Філософський енциклопедичний словник